1. Словник української мови в 11 томах

блакитно

БЛАКИ́ТНО. Присл. до блаки́тний.

Вимережить пісню.., щоб у ній блакитно далечінь замріла (Чумак, Черв. заспів, 1956, 72);

// у знач. присудк. сл.

Уже блакитно у вікні (Нагн., Зустрічі.., 1955, 10);

*Образно. Од блакитних просторів на душі в мене було блакитно, тепло, просторо (Коцюб., II, 1955, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блакитно — блаки́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. блакитно — Присл. до блакитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блакитно — БЛАКИ́ТНО. Присл. до блаки́тний. Вимережить пісню.., щоб у ній блакитно далечінь замріла (В. Чумак); // у знач. пред. Уже блакитно у вікні (М. Нагнибіда); Навколо соняшно [сонячно] й блакитно (У. Самчук); * Образно. Словник української мови у 20 томах