блокнот

БЛОКНО́Т, а, ч.

Нотатник, книжка або зошит для записів.

Учитель витяг .. пописаного вздовж і впоперек блокнота, розшукав чисту сторінку (Ю. Яновський);

Ніна акуратно записувала все в блокнот (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокнот — блокно́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. блокнот — -а, ч. Книжка або зошит для записів, нотаток і т. ін. з відривними аркушами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блокнот — Записник Словник чужослів Павло Штепа
  4. блокнот — блокно́т (франц. block-notes) зошит з відривними листками паперу для нотаток. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. блокнот — БЛОКНО́Т, а, ч. Книжка або зошит для записів, нотаток і т. ін. з відривними аркушами. Учитель витяг.. пописаного вздовж і впоперек блокнота, розшукав чисту сторінку (Ю. Янов., II, 1954, 117); Ніна акуратно записувала все в блокнот (Собко, Стадіон, 1954, 142). Словник української мови в 11 томах