1. Словник української мови в 11 томах

блокнот

БЛОКНО́Т, а, ч. Книжка або зошит для записів, нотаток і т. ін. з відривними аркушами.

Учитель витяг.. пописаного вздовж і впоперек блокнота, розшукав чисту сторінку (Ю. Янов., II, 1954, 117);

Ніна акуратно записувала все в блокнот (Собко, Стадіон, 1954, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокнот — блокно́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. блокнот — -а, ч. Книжка або зошит для записів, нотаток і т. ін. з відривними аркушами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блокнот — Записник Словник чужослів Павло Штепа
  4. блокнот — БЛОКНО́Т, а, ч. Нотатник, книжка або зошит для записів. Учитель витяг .. пописаного вздовж і впоперек блокнота, розшукав чисту сторінку (Ю. Яновський); Ніна акуратно записувала все в блокнот (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  5. блокнот — блокно́т (франц. block-notes) зошит з відривними листками паперу для нотаток. Словник іншомовних слів Мельничука