блокпост

БЛОКПО́СТ, а́, ч.

Контрольно-перепускний пункт на автомобільній трасі або на залізниці.

Наступного дня вдячні солдати провели журналіста через блокпости (із журн.);

Група повстанців, озброєних автоматичною зброєю, атакувала блокпост у південно-східній Туреччині (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокпост — блокпо́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. блокпост — -а, ч. Пост управління блокувальними пристроями на певних ділянках залізниці та автомобільних трас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блокпост — блокпо́ст (від блок... і пост) залізничний роздільний пункт, звідки, використовуючи пристрої блокування, керують семафорами і світлофорами. Словник іншомовних слів Мельничука