блокпост

блокпо́ст

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокпост — -а, ч. Пост управління блокувальними пристроями на певних ділянках залізниці та автомобільних трас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блокпост — БЛОКПО́СТ, а́, ч. Контрольно-перепускний пункт на автомобільній трасі або на залізниці. Наступного дня вдячні солдати провели журналіста через блокпости (із журн.); Група повстанців, озброєних автоматичною зброєю, атакувала блокпост у південно-східній Туреччині (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. блокпост — блокпо́ст (від блок... і пост) залізничний роздільний пункт, звідки, використовуючи пристрої блокування, керують семафорами і світлофорами. Словник іншомовних слів Мельничука