1. Словник української мови у 20 томах

блоха

БЛОХА́, и́, ж.

1. Безкрила маленька комаха – паразит тварин і людей.

Бігають маленькі собачки та вичісують бліх (М. Коцюбинський);

Навіть геній, коли його вкусить несподівано блоха, враз забуває світові проблеми і думає тільки про маленьку блоху (М. Хвильовий);

Спали в сінях на долівці, встеленій луговою травою і полином (щоб не кусалися блохи) (Григорій Тютюнник).

2. мн. Ряд безкрилих комах, який налічує близько 1000 видів.

Блохи поширюють збудників небезпечних захворювань, зокрема чуми, туляремії, глистових інвазій (з наук.-попул. літ.).

3. Маленький жучок із коротким яйцеподібним тілом – шкідник сільськогосподарських рослин.

Найнебезпечніші шкідники – просяний комарик, який від яйця до дорослої стадії розвивається у квітках проса, хлібна смугаста блоха, стебловий кукурудзяний метелик, дротяники, підгризаючі совки (з навч. літ.).

△ (1) Коно́пля́на блоха́ – маленький жучок родини листоїдових, який є найпоширенішим і найнебезпечнішим шкідником конопель.

Конопляна блоха зимує в дорослій стадії у верхньому шарі ґрунту або в залишених на коноплищах рештках конопель (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блоха — блоха́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири блохи́ Орфографічний словник української мови
  2. блоха — [блоха] -хи, д. і м. блоус'і, мн. блохие, бл'іх дв'і блохи Орфоепічний словник української мови
  3. блоха — -и, ж. 1》 Безкрила маленька комаха – паразит тварин і людей. 2》 Маленький жучок із коротким яйцеподібним тілом – шкідник сільськогосподарських рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блоха — (-и) ж.; комп. Те саме, що баґ. БСРЖ, 66. Словник жарґонної лексики української мови
  5. блоха — ганя́ти бліх (соба́к), зневажл. Не працювати, нічого не робити; байдикувати. Проситься силонька наверх, смереки хочеться з коренем вивертати, скали на скали двигати, а тут лежи, бліх ганяй (Г. Хоткевич); — Як?... Фразеологічний словник української мови
  6. блоха — Блоха́, -хи́, -сі́; бло́хи, бліх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. блоха — БЛОХА́, и́, ж. 1. Безкрила маленька комаха — паразит тварин і людей. Бігають маленькі собачки та вичісують бліх (Коцюб., III, 1956, 412); Спали в сінях на долівці, встеленій луговою травою і полином (щоб не кусалися блохи) (Тют., Вир, 1964, 267). Словник української мови в 11 томах
  8. блоха — Блоха, -хи ж. 1) Блоха, Polex irritors. Блоха кусає, а за що — не знає. Ном. № 3118. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 54. Чуб. IV. 40. 3) — консисторська. Консисторскій чиновникъ. Св. Л. 134. Словник української мови Грінченка