блювотиння
БЛЮВОТИ́ННЯ, я, с., розм.
Те саме, що блюво́та 2.
При гастроентероколітній формі збудника інколи виділяють з блювотиння і з промивних вод (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блювотиння — блювоти́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- блювотиння — -я, с., розм. Те саме, що блювота 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- блювотиння — БЛЮВОТИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що блюво́та 2. Словник української мови в 11 томах