1. Словник української мови у 20 томах

блякло

БЛЯ́КЛО.

Присл. до бля́клий.

Навіть коли вони [письменники] виступали з протестними ініціативами, ініціативи ці виглядали досить блякло й безпорадно (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блякло — бля́кло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. блякло — Присл. до бляклий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блякло — БЛЯ́КЛО. Присл. до бля́клий. Словник української мови в 11 томах