бляшаний
БЛЯША́НИЙ, а, е.
Прикм. до бля́ха 1.
* Образно. I що – тих язиків бляшаний грім, як ти сама мені складаєш вирок у погляді, поблажливо сумнім... (із журн.);
// Зробл. з бляхи.
Бляшана покрівля на домі .. зчорніла (І. Нечуй-Левицький);
У сінях стояла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник (Л. Мартович);
Дзвоником бляшаним біля ґанку Дзенькає поштовий тарантас (М. Бажан);
Пеньков збирав у мішок немитий бляшаний посуд, що валявся відучора навколо ватрища (Р. Іваничук);
* У порівн. Хведір Турпан був високий, сухий, як тарань, чоловік, з .. гострими, наче бляшаними, сірими очима (Грицько Григоренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бляшаний — бляша́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- бляшаний — -а, -е. Прикм. до бляха 1). || Зробл. з бляхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бляшаний — Бляша́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бляшаний — БЛЯША́НИЙ, а, е. Прикм. до бля́ха 1; // Зробл. з бляхи. Бляшана покрівля на домі.. зчорніла (Н.-Лев., І, 1956, 617); У сінях стпя.ла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник (Март. Словник української мови в 11 томах
- бляшаний — Бляшаний, -а, -е 1) Жестяной. 2) О крышѣ: желѣзный. Палати.... з бляшаною покрівлею. Мир. ХРВ. 103. Словник української мови Грінченка