1. Словник української мови в 11 томах

бляшаний

БЛЯША́НИЙ, а, е. Прикм. до бля́ха 1;

// Зробл. з бляхи.

Бляшана покрівля на домі.. зчорніла (Н.-Лев., І, 1956, 617);

У сінях стпя.ла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник (Март., Забобон, 1950, 134);

Дзвоником бляшаним біля ганку Дзенькає поштовий тарантас (Бажан, Роки, 1957, 286);

*У порівн. Хведір Турпан був високий, сухий, як тарань, чоловік, з.. гострими, наче бляшаними, сірими очима (Григ., Вибр., 1959, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бляшаний — бляша́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бляшаний — -а, -е. Прикм. до бляха 1). || Зробл. з бляхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бляшаний — БЛЯША́НИЙ, а, е. Прикм. до бля́ха 1. * Образно. I що – тих язиків бляшаний грім, як ти сама мені складаєш вирок у погляді, поблажливо сумнім... (із журн.); // Зробл. з бляхи. Бляшана покрівля на домі .. зчорніла (І. Словник української мови у 20 томах
  4. бляшаний — Бляша́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бляшаний — Бляшаний, -а, -е 1) Жестяной. 2) О крышѣ: желѣзный. Палати.... з бляшаною покрівлею. Мир. ХРВ. 103. Словник української мови Грінченка