бляшанка
БЛЯША́НКА, и, ж. Посуд — банка або коробка з бляхи.
Бляшанки, підплигуючи на возі, дзвеніли (Коцюб., І, 1955, 226);
Батько відкрив бляшанку з консервами (Донч., IV, 1957, 25);
Самородній поклав у гумову шлюпку ацетиленовий ліхтар і бляшанку з бензином (Ткач, Моряки, 1948, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бляшанка — бляша́нка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бляша́нки Орфографічний словник української мови
- бляшанка — -и, ж. Посуд – банка або коробка з бляхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бляшанка — БЛЯША́НКА, и, ж. Банка або коробка з бляхи (у 1 знач.). Бляшанки, підплигуючи на возі, дзвеніли (М. Коцюбинський); Батько відкрив бляшанку з консервами (О. Донченко); Я розкручував кадило, доки в бляшанці не спалахувало полум'я (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- бляшанка — БЛЯША́НКА (коробка або банка з бляхи), ЖЕРСТЯ́НКА розм. рідше. Батько.. похапцем ковтає торішні консерви з бляшанки, яку-небудь салаку або тріскову печінку (О. Гончар); Подався на Миколаївську вулицю в кондитерську, з'їв одразу аж п'ятеро тістечок за ті гроші з жерстянки (А. Головко). Словник синонімів української мови