бліденько
БЛІДЕ́НЬКО.
Присл. до бліде́нький.
Дерева тріщали на горі, зсипаючи з себе іній, сонечко сяяло бліденько, наче зблідло собі від холоду, наче теж змерзло (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бліденько — бліде́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови