блідниця

БЛІДНИ́ЦЯ, і, ж., розм.

Те саме, що хлоро́з 1.

Олена Дукатівна була одиначка, очко в голові свого батька, панночка, що не переходила блідниці, ані інших дефектів, скінчила нижчу гімназію і мала посаг (Б. Лепкий);

У дівчини блідниця – то річ звичайна (із журн.).