блідний
БЛІДНИ́Й, а́, е́, розм., рідко.
Те саме, що бліди́й 1, 2.
Блідна [Оксана], труситься, мов лихоманка її б'є (Г. Квітка-Основ'яненко);
І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блідний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що блідий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- блідний — БЛІДНИ́Й, а, е, розм., рідко. Те саме, що бліди́й 1, 2. Блідна [Оксана], труситься, мов лихоманка її б’є (Кв.-Осн., II, 1956, 286); І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., І, 1951, 3); Над лісом небо здавалося бліднішим (Вільде, Сестри.., 1958, 24). Словник української мови в 11 томах
- блідний — Блідний, -а, -е = блідий Словник української мови Грінченка