бобик
БО́БИК¹, а, ч.
1. Зменш. до біб; одна насінина бобової рослини.
Крихітний бобик.
2. Невеликий стручок бобу.
На рослинах попелиця заражає стебла, бутони, квітки і молоді бобики (з наук. літ.).
БО́БИК², а, ч., розм.
Крита брезентовим тентом машина марки УАЗ.
Поряд на лісовій дорозі пофиркувала машина бобик (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бобик — бо́бик 1 іменник чоловічого роду насінина; стручок бо́бик 2 іменник чоловічого роду автомашина розм. Орфографічний словник української мови
- бобик — -а, ч. 1》 Зменш. до біб; одна насінина бобової рослини. 2》 Стручок бобу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бобик — А, ч. Машина марки «УАЗ». Зразком радянсько-голлівудської кічухи був головний герой, — щонайменше «товаріщ полковнік» — що, плюнувши на вище ментівське начальство, одноосібно кидався до міліцейського «бобіка» чи «жигуля» і мчав за бандюгами (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- бобик — (-а) ч. 1. крим.; зневажл. Рядовий міліціонер. БСРЖ, 67; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 104. 2. крим., жрм. Міліцейська машина. Додому привезли Бугайка на "бобикові" — увесь двір позбігався дивитися (Б. Жолдак, Спокуси). БСРЖ, 67; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 104. 3. мол.; презирл. Те саме, що шістка. ПСУМС, 8. Словник жарґонної лексики української мови
- бобик — БО́БИК, а, ч. 1. Зменш. до біб; одна насінина бобової рослини. 2. Стручок бобу. На рослинах попелиця заражає стебла, бутони, квітки і молоді бобики (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 246). Словник української мови в 11 томах
- бобик — Бобик, -ка м. 1) ум. отъ біб. 2) раст. Medicago Sativa. МУЕ. І. 99. Словник української мови Грінченка