бобовиння
БОБОВИ́ННЯ, я, с.
Бадилля бобових рослин.
На Гуцульщині ніколи не було багато зернових, тому замість жита чи пшениці могли використати овес або й бобовиння (з публіц. літ.);
У гуцулів сніп називали колядником – переважно це теж був сніп вівса, а за браком такого – навіть бобовиння (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me