бобовиння

бобови́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бобовиння — БОБОВИ́ННЯ, я, с. Бадилля бобових рослин. На Гуцульщині ніколи не було багато зернових, тому замість жита чи пшениці могли використати овес або й бобовиння (з публіц. літ.); У гуцулів сніп називали колядником – переважно це теж був сніп вівса, а за браком такого – навіть бобовиння (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. бобовиння — Бобови́ння, -ння, -нню, на -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)