бовваніти

БОВВАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь).

Замки величезно бовваніють на скелях (І. Нечуй-Левицький);

Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева (І. Франко);

Високий правий берег бовванів за рікою, мов далекі гори (Ю. Яновський);

Вона [мука] скінчиться там,.. за синіми, серпанково-голубими контурами борів і лісів, що бовваніли далеко на обрії (І. Багряний);

На тротуарі перед касарнями бовваніла тінь вартового (Р. Іваничук).

2. діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити.

– Я не гірша від них, а мушу отут бовваніти в темній, брудній кухні (І. Франко);

Праворуч від воріт бовваніло одне-однісіньке дерево з ріденьким листям (А. Хижняк);

Поруч нього [Гриця] бовваніла постать міліціонера (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бовваніти — боввані́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бовваніти — Маячіти, виднітися, вимальовуватися, прозирати; Д. стовбичити. Словник синонімів Караванського
  3. бовваніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). 2》 діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бовваніти — див. виднітися Словник синонімів Вусика
  5. бовваніти — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. бовваніти — Боввані́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бовваніти — БОВВАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). Замки величезно бовваніють на скелях (Н.-Лев., III, 1956, 312); Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева (Фр. Словник української мови в 11 томах