бовтання
БО́ВТАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. бо́втати і бо́втатися.
Та щука не чекала бовтання. Почувши наш голос, вона, як стріла, рушила просто на мене (І. Франко);
Шум, галас, бовтання і молодечі викрики знімались над ставом (А. Іщук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бовтання — бо́втання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бовтання — -я, с. Дія за знач. бовтати 1-3) і бовтатися 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бовтання — БО́ВТАННЯ, я, с. Дія за знач. бо́втати 1-3 і бо́втатися 1-3. Та щука не чекала бовтання. Почувши наш голос, вона, як стріла, рушила просто на мене (Фр., III, 1950, 336); Шум, галас, бовтання і молодечі викрики знімались над ставом (Іщук, Вербівчани, 1961, 23). Словник української мови в 11 томах