1. Словник української мови в 11 томах

бовтання

БО́ВТАННЯ, я, с. Дія за знач. бо́втати 1-3 і бо́втатися 1-3.

Та щука не чекала бовтання. Почувши наш голос, вона, як стріла, рушила просто на мене (Фр., III, 1950, 336);

Шум, галас, бовтання і молодечі викрики знімались над ставом (Іщук, Вербівчани, 1961, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бовтання — бо́втання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бовтання — -я, с. Дія за знач. бовтати 1-3) і бовтатися 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бовтання — БО́ВТАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́втати і бо́втатися. Та щука не чекала бовтання. Почувши наш голос, вона, як стріла, рушила просто на мене (І. Франко); Шум, галас, бовтання і молодечі викрики знімались над ставом (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах