1. Словник української мови у 20 томах

бовтун

БОВТУ́Н, а́, ч.

Зіпсоване засиджене пташине яйце.

Півтори кози на припоні, у запічку квочка на трьох бовтунах, сама взута, аж п'ятами світить. – Ще тобі не хазяйка? (В. Винниченко);

Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця .. І ось попалися їй бовтуни... (Є. Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бовтун — бовту́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бовтун — -а, ч. Зіпсоване засиджене пташине яйце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бовтун — (яйце) запорток (людина) див. говорун Словник чужослів Павло Штепа
  4. бовтун — див. яйце Словник синонімів Вусика
  5. бовтун — БОВТУ́Н (зіпсоване пташине яйце з неприємним запахом), ЗА́ПОРТОК розм., РО́ЗБОВТОК розм. Бабуся Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця, пекла в шкільній грубці і їла. І ось попалися їй бовтуни... (Є. Кравченко); — Я за ним не буду пити. Словник синонімів української мови
  6. бовтун — БОВТУ́Н, а́, ч. Зіпсоване засиджене пташине яйце. Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця.. І ось попалися їй бовтуни… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 61). Словник української мови в 11 томах
  7. бовтун — Бовтун, -на м. Испорченное яйцо. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка