бовть
БОВТЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що означає сплеск води або якоїсь іншої рідини.
Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (І. Нечуй-Левицький);
“Бовть!” – сказала вода, ковтнувши камінчик (М. Коцюбинський).
2. розм. Уживається як присудок за знач. бо́втну́ти¹ 3.
Бовть, мов козел у воду (прислів'я);
Зайчик викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду (з казки).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бовть — бовть вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- бовть — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). 2》 розм. Уживається як присудок за знач. бовтнути 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бовть — див. падати Словник синонімів Вусика
- бовть — БОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Н.-Лев., II, 1956, 91); "Бовть!" — сказав — вода, ковтнувши камінчик.., (Коцюб., II, 1955, 314). 2. розм. Словник української мови в 11 томах
- бовть — Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды. Словник української мови Грінченка