бовть
виг.
1》 Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини).
2》 розм. Уживається як присудок за знач. бовтнути 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бовть — бовть вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- бовть — БОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає сплеск води або якоїсь іншої рідини. Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (І. Нечуй-Левицький); “Бовть!” – сказала вода, ковтнувши камінчик (М. Коцюбинський). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
- бовть — див. падати Словник синонімів Вусика
- бовть — БОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Н.-Лев., II, 1956, 91); "Бовть!" — сказав — вода, ковтнувши камінчик.., (Коцюб., II, 1955, 314). 2. розм. Словник української мови в 11 томах
- бовть — Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды. Словник української мови Грінченка