1. Словник української мови у 20 томах

богадільня

БОГАДІ́ЛЬНЯ, і, ж., заст.

Благодійна установа, притулок для інвалідів, убогих, непрацездатних, старих людей.

– Напитував я для вас місця в богадільні вже давненько (І. Нечуй-Левицький);

– Ми знаємо, що батько твій був жебраком і жив у нас у Полтаві у богадільні (Г. Колісник);

При храмах здавна відкривались богадільні, притулки (з публіц. літ.);

Прочанами опікувались у Києві численні монастирські богадільні (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богадільня — богаді́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. богадільня — -і, ж. Благодійна установа, притулок для інвалідів, убогих, непрацездатних, старих людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богадільня — Притулок, захоронок Словник чужослів Павло Штепа
  4. богадільня — Богаді́льня, -ні, -нею; -ді́льні, -лень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. богадільня — БОГАДІ́ЛЬНЯ, і, ж. У дореволюційний час — благодійна установа, притулок для інвалідів, убогих, непрацездатних, старих людей. — Напитував я для вас місця в богадільні вже давненько (Н.-Лев., IV, 1956,348). Словник української мови в 11 томах
  6. богадільня — Лікувальна споруда, що призначалася для інвалідів та калік або являлася притулком для старих і немічних. Архітектура і монументальне мистецтво