богадільня
БОГАДІ́ЛЬНЯ, і, ж. У дореволюційний час — благодійна установа, притулок для інвалідів, убогих, непрацездатних, старих людей.
— Напитував я для вас місця в богадільні вже давненько (Н.-Лев., IV, 1956,348).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богадільня — богаді́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- богадільня — -і, ж. Благодійна установа, притулок для інвалідів, убогих, непрацездатних, старих людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богадільня — Притулок, захоронок Словник чужослів Павло Штепа
- богадільня — БОГАДІ́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Благодійна установа, притулок для інвалідів, убогих, непрацездатних, старих людей. – Напитував я для вас місця в богадільні вже давненько (І. Словник української мови у 20 томах
- богадільня — Богаді́льня, -ні, -нею; -ді́льні, -лень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- богадільня — Лікувальна споруда, що призначалася для інвалідів та калік або являлася притулком для старих і немічних. Архітектура і монументальне мистецтво