богоборчий
БОГОБО́РЧИЙ, а, е.
Прикм. до богобо́рець і богобо́рство.
І в пресі, і в суспільстві розпалювалися богоборчі суперечки. Булгаков спроеціював їх у першому розділі “Майстра і Маргарити” (з газ.);
Богоборчий молох радянської доби не минув Святих Гір. Преображенський храм було знищено (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богоборчий — богобо́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
- богоборчий — -а, -е. Стос. до богоборства. Великий тлумачний словник сучасної мови