богоборчий
богобо́рчий
-а, -е.
Стос. до богоборства.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богоборчий — богобо́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
- богоборчий — БОГОБО́РЧИЙ, а, е. Прикм. до богобо́рець і богобо́рство. І в пресі, і в суспільстві розпалювалися богоборчі суперечки. Булгаков спроеціював їх у першому розділі “Майстра і Маргарити” (з газ.); Богоборчий молох радянської доби не минув Святих Гір. Преображенський храм було знищено (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах