богобійно

БОГОБІ́ЙНО, діал.

Присл. до богобі́йний.

В церкві йде відправа. Люд богобійно то входить, то виходить; часами чути співи духовні (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богобійно — богобі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. богобійно — діал. Присл. до богобійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богобійно — БОГОБІ́ЙНО, діал. Присл. до богобі́йний. В церкві йде відправа. Люд богобійно то входить, то виходить; часами чути співи духовні (Стар., Вибр., 1959, 537). Словник української мови в 11 томах
  4. богобійно — Богобійно нар. Богобоязненно. Словник української мови Грінченка