богобійно
БОГОБІ́ЙНО, діал. Присл. до богобі́йний.
В церкві йде відправа. Люд богобійно то входить, то виходить; часами чути співи духовні (Стар., Вибр., 1959, 537).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богобійно — богобі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- богобійно — діал. Присл. до богобійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богобійно — БОГОБІ́ЙНО, діал. Присл. до богобі́йний. В церкві йде відправа. Люд богобійно то входить, то виходить; часами чути співи духовні (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
- богобійно — Богобійно нар. Богобоязненно. Словник української мови Грінченка