боговтілення

БОГОВТІ́ЛЕННЯ, я, с., рел.-церк. (з великої літери)

Один з основних християнських догматів, який означає явлення в світ другої особи Святої Трійці, Сина Божого в людській подобі.

Православний Символ Віри – це насамперед догмат про триєдиного Бога, Боговтілення, викуплену жертву, воскресіння і вознесіння Ісуса Христа (з рел.-церк. літ.);

Церква Христова покликана стверджувати в земному житті Боговтілення (з публіц. літ.);

Єретичні рухи виникають і функціонують як наслідок суперечностей між раціоналізмом античного світу, який не сприйняв ідею Боговтілення, та новою ерою – християнством (із журн.).