боговшанування

БОГОВШАНУВА́ННЯ, я, с.

Визнання і виявлення віруючою людиною своєї безумовної залежності від Бога та відданості Йому.

Віруючих у Нього сповнює Син Божий благодаттю й істиною, в усій повноті й досконалості передає їм те, що служить богопізнанню і боговшануванню, просвіті і блаженству (з рел.-церк. літ.).