боговідступництво

БОГОВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с.

Відмова від релігії, від віри в Бога.

– Цей чоловік був боговідступник. – Але й великий поет, – квапливо додав Лятифі. – В чому його боговідступництво? – Він ставив людину вище від Бога (П. Загребельний).