боговідступництво
боговідсту́пництво
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боговідступництво — -а, с. Відмова від релігії, від віри в Бога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боговідступництво — БОГОВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. Відмова від релігії, від віри в Бога. – Цей чоловік був боговідступник. – Але й великий поет, – квапливо додав Лятифі. – В чому його боговідступництво? – Він ставив людину вище від Бога (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах