боговідступництво

боговідсту́пництво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боговідступництво — -а, с. Відмова від релігії, від віри в Бога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. боговідступництво — БОГОВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. Відмова від релігії, від віри в Бога. – Цей чоловік був боговідступник. – Але й великий поет, – квапливо додав Лятифі. – В чому його боговідступництво? – Він ставив людину вище від Бога (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах