богонатхнення
БОГОНАТХНЕ́ННЯ, я, с.
Релігійна концепція, згідно з якою зміст книг Святого Письма навіяний людям через одкровення.
Мить богонатхнення стала подією, яку оповідач згадує з відстані часу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me