богонатхнення

БОГОНАТХНЕ́ННЯ, я, с.

Релігійна концепція, згідно з якою зміст книг Святого Письма навіяний людям через одкровення.

Мить богонатхнення стала подією, яку оповідач згадує з відстані часу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me