богообраний

БОГОО́БРАНИЙ, а, е.

Згідно з релігійними уявленнями людина або народ, обраний Богом для виконання особливої місії.

Являючи собою неприховану маніфестацію панування “кращих богообраних” мужів в даному соціумі, кам'яні скульптури віддзеркалили усі перипетії суспільних струсів, яких зазнала Скіфія за доби занепаду (з наук.-попул. літ.);

Майже щороку з’являлися нові й нові пророки (Талмуд налічує їх близько 30), які провіщали, що ось-ось прийде Месія з роду Давида і звільнить “богообраний народ” (з газ.).