богопоклоніння

БОГОПОКЛОНІ́ННЯ, я, с.

Безпосереднє служіння Богу.

Основою людського життя, за Біблією, є правдиве боговшанування та богопоклоніння (з навч. літ.);

В очах жінки це була зустріч єврея і самарянки, пророка і грішниці, зіткнулися дві релігійні традиції, два народи, дві форми богопоклоніння (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me