богопротивний

БОГОПРОТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Який суперечить заповідям Божим.

Вона займалася ворожбитством, примівками і таким іншим богопротивним ділом.., проти якого пан-отець не раз в церкві остерігав (О. Кобилянська).

2. перен. Гидкий, мерзенний.

Пригадую, як він звертався до мене і слізно просив: – Викресліть мене, будь ласка, з того богопротивного списку, бо, судіть самі, який там я з біса космополіт (з наук.-попул. літ.).