богоугодно
БОГОУГО́ДНО, рел.-церк.
Присл. до богоуго́дний.
Батько святителя Андрій Дмитрович останні літа свого віку жив “богоугодно” (з наук. літ.);
Був у блаженного Спиридона помічник – брат на ім’я Никодим, який був у всьому його однодумцем. Разом вони ревно й богоугодно послужили у справі випічки проскур тридцять років поспіль (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богоугодно — богоуго́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови