1. Словник української мови у 20 томах

богоугодний

БОГОУГО́ДНИЙ, а, е, рел.-церк.

Угодний Богові.

[Матушка гуменя:] Оцю молоду дівчину за її святі заміри та богоугодні діла маємо ми покрити чернечою рясою, прийняти між свої сестри (Панас Мирний);

– Ти б до архімандрита нашого пішов, висповідався, він людина умна [розумна] й богоугодна, сподіюсь [сподіваюсь], полегшало б тобі (Б. Лепкий);

Голуб потріпотів у висоті – благословив богоугодне місце, а потім полетів у напрямі Юрського собору (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богоугодний — богоуго́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. богоугодний — -а, -е, церк. Угодний богові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богоугодний — див. щасливий Словник синонімів Вусика
  4. богоугодний — БОГОУГО́ДНИЙ, а, е, заст., церк. Угодний богові. [Матушка гуменя:] Оцю молоду дівчину за її святі заміри та богоугодні діла маємо ми покрити чернечою рясою, прийняти між свої сестри (Мирний, V, 1955, 82). Словник української мови в 11 томах
  5. богоугодний — Богоугодний, -а, -е Богоугодный. К. Кр. 8. ЕЗ. V. 212. Словник української мови Грінченка