1. Словник української мови у 20 томах

боготворіння

БОГОТВОРІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. боготвори́ти.

У києворуський період світогляду українського етносу було притаманне шанобливе ставлення, боготворіння рідної землі, природи (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боготворіння — боготворі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. боготворіння — -я, с. Дія за знач. боготворити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боготворіння — БОГОТВОРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. боготвори́ти. Словник української мови в 11 томах