1. Словник української мови у 20 томах

боготворити

БОГОТВОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., кого, що.

Обожнювати кого-, що-небудь, схилятися перед ким-, чим-небудь.

Це був .. той самий учитель мови і літератури, якого ми так самовіддано, по-дитячому боготворили (О. Гуреїв);

Марія нарешті знайшла кому поклонятися і кого боготворити (з публіц. літ.);

А. Малишко боготворив свою на диво обдаровану матір (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боготворити — боготвори́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. боготворити — Обожнювати, божествити, носити на руках, мати за Бога, кн. фетишувати. Словник синонімів Караванського
  3. боготворити — -рю, -риш, недок., перех. Обожнювати кого-, що-небудь, схилятися перед ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. боготворити — Божествити, збожествлювати, збожествити, обожнювати, обожнити, обожувати, обожити Словник чужослів Павло Штепа
  5. боготворити — див. обожнювати Словник синонімів Вусика
  6. боготворити — ЛЮБИ́ТИ (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого-, чого-небудь), ЖА́ЛУВАТИ, ДИ́ХАТИ ким, чим, КОХА́ТИ рідко, ПОЛЮБЛЯ́ТИ розм., ДОЛЮ́БЛЮВАТИ розм., ДОЛЮБЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. боготворити — БОГОТВОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., перех. Обожнювати кого-, що-небудь, схилятися перед ким-, чим-небудь. Це був.. той самий учитель мови і літератури, якого ми так самовіддано, по-дитячому боготворили (Гур., Осок. друзі, 1946, 32). Словник української мови в 11 томах