1. Словник української мови у 20 томах

богохульство

БОГОХУ́ЛЬСТВО, а, с.

Паплюження, зневажання Бога, догматів віри чи взагалі того, що належить до релігії.

– Ви хочете мені накинути ще й богохульство? – думаю, що буде досить цілком земного (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богохульство — богоху́льство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. богохульство — -а, с., заст. Паплюження, зневажання Бога, догматів віри або взагалі того, що належить до релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богохульство — СВЯТОТА́ТСТВО (образа, зневага церковної святині), БОГОХУ́ЛЬСТВО заст., СВЯТОКРА́ДСТВО рідше. — Вінчатись у церкві ми не будемо.. — Почувши це, старі Кухти здригнулись і замовкли. Приголомшені нечуваним святотатством зятя, вони не повірили навіть вухам своїм (А. Іщук). Словник синонімів української мови
  4. богохульство — БОГОХУ́ЛЬСТВО, а, с., заст. Паплюження, зневажання бога, догматів віри або взагалі того, що належить до релігії. Словник української мови в 11 томах