богохульство
богоху́льство
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богохульство — -а, с., заст. Паплюження, зневажання Бога, догматів віри або взагалі того, що належить до релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богохульство — БОГОХУ́ЛЬСТВО, а, с. Паплюження, зневажання Бога, догматів віри чи взагалі того, що належить до релігії. – Ви хочете мені накинути ще й богохульство? – думаю, що буде досить цілком земного (Василь Шевчук). Словник української мови у 20 томах
- богохульство — СВЯТОТА́ТСТВО (образа, зневага церковної святині), БОГОХУ́ЛЬСТВО заст., СВЯТОКРА́ДСТВО рідше. — Вінчатись у церкві ми не будемо.. — Почувши це, старі Кухти здригнулись і замовкли. Приголомшені нечуваним святотатством зятя, вони не повірили навіть вухам своїм (А. Іщук). Словник синонімів української мови
- богохульство — БОГОХУ́ЛЬСТВО, а, с., заст. Паплюження, зневажання бога, догматів віри або взагалі того, що належить до релігії. Словник української мови в 11 томах