бодхі

БО́ДХІ, невідм., с.

У буддизмі – стан просвітлення, усвідомлення, розуміння.

Сидячи під священним деревом бодхі, він пізнав “чотири шляхетні істини” (з навч. літ.);

“Бодхі” в буддизмі – це осягнення природи вищої реальності, трансцендентної основи буття (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me