бодхі
БО́ДХІ, невідм., с.
У буддизмі – стан просвітлення, усвідомлення, розуміння.
Сидячи під священним деревом бодхі, він пізнав “чотири шляхетні істини” (з навч. літ.);
“Бодхі” в буддизмі – це осягнення природи вищої реальності, трансцендентної основи буття (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me