бодрюш
БОДРЮ́Ш, а, ч.
Газонепроникна плівка з кишок тварин, яку використовували для виготовлення газових балонів дирижаблів.
На початку XX сторіччя для виготовлення газосховищ застосовувався бодрюш, який робили зі сліпої кишки великої рогатої худоби (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бодрюш — -а, ч. Газонепроникна плівка, виготовлена з кишок тварин, яку використовували для виготовлення газових балонів дирижабля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бодрюш — бодрю́ш (франц. baudruche) газонепроникна плівка, виготовлена з кишок тварин. Використовували для виготовлення газових балонів дирижабля. Словник іншомовних слів Мельничука