божевільно

БОЖЕВІ́ЛЬНО.

Присл. до божеві́льний.

Пріська все божевільно дивилась на неї та тремтіла (Панас Мирний);

Над ратушею даль божевільно високого неба (М. Хвильовий);

Санька присіла, схопилась обома руками за обличчя й дико, божевільно крикнула (О. Донченко);

Коні минули площу і вже мчали божевільно вздовж вулиці (І. Багряний);

Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала .. швидка гірська річка (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божевільно — божеві́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. божевільно — Присл. до божевільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. божевільно — БОЖЕВІ́ЛЬНО. Присл. до божеві́льний. Пріська все божевільне дивилась на неї та тремтіла (Мирний, III, 1954, 18); Санька присіла, схопилась обома руками за обличчя й дико, божевільне крикнула (Донч. Словник української мови в 11 томах
  4. божевільно — Божевільно нар. Безумно, какъ сумасшедшій. Божевільно встромила очі у сірі шибки. Мир. Пов. І. 123. Словник української мови Грінченка