1. Словник української мови в 11 томах

божевільно

БОЖЕВІ́ЛЬНО. Присл. до божеві́льний.

Пріська все божевільне дивилась на неї та тремтіла (Мирний, III, 1954, 18);

Санька присіла, схопилась обома руками за обличчя й дико, божевільне крикнула (Донч., III, 1956, 29);

Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільна мчала.. швидка гірська річка (Ів., Вел. очі, 1956, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божевільно — божеві́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. божевільно — Присл. до божевільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. божевільно — БОЖЕВІ́ЛЬНО. Присл. до божеві́льний. Пріська все божевільно дивилась на неї та тремтіла (Панас Мирний); Над ратушею даль божевільно високого неба (М. Хвильовий); Санька присіла, схопилась обома руками за обличчя й дико, божевільно крикнула (О. Словник української мови у 20 томах
  4. божевільно — Божевільно нар. Безумно, какъ сумасшедшій. Божевільно встромила очі у сірі шибки. Мир. Пов. І. 123. Словник української мови Грінченка