1. Словник української мови у 20 томах

бой

БОЙ, бо́я, ч.

Хлопчик-посильний, слуга-тубілець у готелі, на судні і т. ін. у деяких країнах.

Бой із готелю, який зголосився бути провідником, порадив мені винайняти для подорожі коня (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бой — Бо́й: — Бо́я мати: боятися [52;XI] Словник з творів Івана Франка
  2. бой — бой іменник чоловічого роду, істота хлопець-слуга Орфографічний словник української мови
  3. бой — -я, ч. У деяких країнах – хлопчик-розсильний у готелі, на пароплаві; слуга-тубілець у колоніях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бой — бой : ◊ ма́ти бо́я вул. боятися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бой — Я, ч. Хлопець. Це твій бой? Словник сучасного українського сленгу
  6. бой — (англ. boy – хлопчик) хлопчик-слуга в англомовних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука