бойкен
БО́ЙКЕН, у, ч.
1. Зимовий сорт яблуні.
Садовод подає нам свій бінокль і вказує на ряди цвітіння – білого, біло-рожевого і рожевого – і каже: – Антонівка, бойкен, кальвіль сніжний... (Ю. Смолич);
Бойкен – стародавній сорт яблуні, поширений у південних і південно-західних районах України (з наук. літ.).
2. Плід цього дерева, велике світло-жовте кисло-солодке яблуко.
Смачний бойкен.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бойкен — бо́йкен іменник чоловічого роду сорт яблуні Орфографічний словник української мови
- бойкен — -у, ч. 1》 Зимовий сорт яблуні. 2》 збірн. Плоди цієї яблуні – великі світло-жовті, кисло-солодкі яблука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бойкен — БО́ЙКЕН, у, ч. 1. Зимовий сорт яблуні. Бойкен — стародавній зимовий сорт яблуні.. Досить поширений у південних і південно-західних районах УРСР (Виробн. енц. сад. Словник української мови в 11 томах