бойки
БО́ЙКИ, ів, мн. (одн. бо́йко, а, ч.; бойки́ня, і, ж.).
Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей.
Бойки – місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (І. Франко);
До оздоб голови дівчата вживають ще й уплітки, у бойків та гуцулів (О. Воропай);
У накрохмаленій півці наша бойкиня виглядає так, як стародавня єгиптянка (з наук.-попул. літ.);
Бойки здавна були землеробами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бойки — Місцева назва українців, що живуть на підгір'ї Стрійщини й Самбірщини [X] — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (головно у Стрийському районі, Дрогобицької області) [IV,V] — місцева назва українців... Словник з творів Івана Франка
- бойки — -ів, мн. (одн. бойко, -а, ч.; бойкиня, -і, ж.). Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Бойки — Бойки́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- бойки — Укр. верховинці, що заселяють обидва узбіччя середньої частини Карпат; назву часто виводять від вживання б. частки бойє у різних значеннях; своєрідний тип хати (з ґанком) і трибанних церков із характерними опоясаннями... Універсальний словник-енциклопедія
- бойки — Бо́йки, -ків, -кам (місцева назва укр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бойки — БО́ЙКИ, ів, мн. (одн. бо́йко, а, ч.; бойки́ня, і, ж.). Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей. Бойки — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (Фр., IV, 1950, 526). Словник української мови в 11 томах